Край рідний, Вільнянський, маленька моя Батьківщина
Колиска дитинства, ранкова й вечірня зоря
Да те б не була я, в яких би світах не ходила,
Стежина від серця, до тебе завжди поверта.
Ти голодом морений, палений в пеклі війною
Розправивши плечі, гордо піднявся з колін
За мужність і волю, за подвиг безсмертний народу
Я, шлю тобі краю до самого долу уклін.
Для мене, ти нині куточок у світі єдиний
В безмежних просторах й співучих садах соловїв
Багатий і славний на всю чарівну Україну
Піснями, талантом, і щедрим врожаєм ланів.
Мені дорогий ти, як пам'ять про роки дитинства
Як батьківський дім і весен квітучих розмай
До Бога звернуся, за тебе, у помислах чистих
І вимолю долю щасливу, тобі, рідний край.
Я горда що тут на родючій землі ,Україні,
Із зерен коріння, моїх прадідів проросло.
Край рідний, Вільнянський ,маленька моя Батьківщина.
У серці ключем б’є цілюще, твоє джерело.
|
