Людське прізвище та ім'я, як уже повелося є своєрідною характеристикою людини, а інколи – соціальним знаком. Воно супроводжує кожного з нас усе життя і не зникає навіть тоді, коли нас вже немає на світі. Отже, наше ім'я – це та жива нитка, яка зв'язує нас з нашим родом, з нашою землею, культурою, мовою. Микола Павлович Чайка, народився в м. Гуляйполе майже пів сторіччя тому. Ріс собі звичайнісінький парубок, веселої вдачі, вродливий, кмітливий, здоровий, відвертий, щедрий на гостре слівце, одним словом – козак. Бо всі ці риси характеру, так пасували до його козацького прізвища та наймення, що інше, важко було б і вигадати. В 1973 році Микола Чайка, разом з батьками, переїхав до Новомиколаївки. Закінчив Василівський зооветеринарний технікум, по – закінченні якого працевлаштувався в Новомиколаївський кінзаво
... Читати далі »
Приємними, теплими, кольорами вражають зір, стіни кабінету історії та права. Особливою виразністю та яскравістю якого являється головний атрибут класу – символіка України. Україна , як суверенна держава - має свій Державний Прапор, синього і жовтого кольорів, асоційованих з кольорами чистого неба, і стиглим колоссям пшениці. Малий Державний Герб - жовтого кольору, на синьому тлі, та Державний Гімн України, на слова західноукраїнського поета Павла Чубинського, музику до якого написав - Микола Вербицький.
Йшов 1955 рік. Минуло вже 10 років як закінчилася Велика Вітчизняна війна. Відбудовувалися міста і села, відновлювали свою роботу заводи, дитячі садки, школи. Від школи у селі Нововасилівка залишилися тільки стіни. Вона була зруйнована під час війни.Тому школа тимчасово була роз
... Читати далі »
